FOOD UA, FOOD T&E


Баннер

Підсумки чотирнадцятої міжнародної конференції «Овочі та фрукти України-2017. Об’єднання заради успіху»

E-mail

Із 5 по 7 грудня Київ зібрав провідних гравців плодоовочевого ринку України та інших країн у рамках наймасштабнішої події галузі – чотирнадцятої міжнародної конференції «Овочі та фрукти України-2017. Об’єднання заради успіху». Унікальність цього заходу полягає в тому, що він вже вкотре проходить у рамках єдиної в Україні виставки для професіоналів плодоовочевого бізнесу – Fresh Business Expo 2017.

Конференція традиційно проходила у триденному форматі. Перші два дні події було присвячено пленарним сесіям, у рамках яких розглядалися як найбільш актуальні питання розвитку українського та міжнародного плодоовочевого ринку, подальші перспективи галузі, так і інвестиційна привабливість певних сегментів сектору, інновації в сфері маркетингу, доробки та переробки овочів, ягід і фруктів, новинки в технологіях вирощування тощо. В третій день конференції відбувся сьомий міжнародний Торговий форум, у рамках якого українські та закордонні постачальники свіжої плодоовочевої продукції мали змогу провести прями переговори з більш ніж 25 роздрібними мережами та оптовими компаніями, які спеціалізуються на експорті та імпорті овочів, фруктів і ягід.

Організатором конференції за традицією виступив проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти». Спонсор події – Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP. Конференція відбулася за партнерства Української ягідної асоціації, за підтримки компанії Nateco та Української овочевої компанії UVC. Генеральним медіа-партнером заходу вже традиційно виступив журнал «Овочі та фрукти».

Загалом у конференції взяли участь близько 300 делегатів із 7 країн світу. За словами Олександра Хорева, керівника проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», така активність із боку представників плодоовочевого бізнесу до події зумовлена, перш за все, їхнім прагненням іти у ногу із часом та розумінням необхідності змінювати свій світогляд і підходи до ведення бізнесу, щоб бути конкурентоспроможним та успішним.

«Саме враховуючи даний факт, цього разу як гасло події ми вирішили обрати «Об’єднання заради успіху». Адже в умовах надто стрімкого розвитку міжнародного плодоовочевого ринку та світових тенденцій галузі саме об’єднання, на нашу думку, є оптимальним рішенням, яке, зрештою, дасть змогу українським компаніям знайти шлях прогресивного розвитку, щоб гідно представляти нашу країну на міжнародній арені. Проте, варто підкреслити, що йдеться не тільки про кооперацію, а й про об’єднання знань, зусиль, досвіду та навіть галузей», - каже О.Хорев.

Як підкреслюють провідні експерти, світ навколо нас змінюється щосекунди, а це, неодмінно, приводить і до колосальних змін у всіх без винятку аспектах життя, в тому числі й у продовольчому. За словами Альяна де Бура, представника компанії TrеndsActive, динамічне змінення глобальних тенденцій і векторів розвитку міжнародного ринку пов’язане з тим, що наразі ми вступаєм в еру, в якій на перший план виходять люди нових поколінь, які абсолютно інші як за світоглядом, так і за образом мислення.

«Це ера образу двох нових поколінь: покоління Y, яких ще називають Мелініалами, та покоління Z. Це молоді люди із зовсім іншим образом мислення та сприйняттям. Вони зростають у середовищі гаджетів та Інтернету, вони прагнуть робити більше і робити це зараз, вони не погоджуються на компроміси, адже чітко розуміють, що завжди є вибір, тож вимагають тільки найкращого. І нам із вами треба усвідомити: вони – це наші споживачі вже зараз! Ми повинні підлаштовувати свій бізнес під їхні вимоги, а задля цього треба об’єднати наші зусилля та досвід, адже завоювати їхню прихильність буде досить складно», - підкреслює пан де Бур.

Експерт зауважує, що провідні світові компанії вже переформатовують свій бізнес з огляду на вимоги споживачів нового покоління. Так, наприклад, компанія Amazon наразі запроваджує послугу замовлення продуктів і товарів за допомогою простого натискання відповідних кнопок на спеціальному пульті. І вже за 20 хвилин ви отримаєте все необхідне з доставкою додому.

Тим часом, українські фермери також активно шукають нові можливості та нові вектори для розвитку свого бізнесу. Як зауважив Андрій Ярмак, економіст Інвестиційного центру FАО, український аграрний комплекс має величезний потенціал, але реалізовувати його в багатьох галузях країна тільки починає.

«За останні 9 років Україна збільшила експорт меду у 15 разів, піднялася з 24 сходинки у світовому рейтингу провідних країн-постачальників цієї продукції до трійки лідерів. Цей факт говорить про досить високий попит на український мед на міжнародному ринку. У той саме час ми збираємо не більше 10% усього потенціалу меду! І це при тому, що бджільництво може приносити подвійний прибуток, і досягти цього можна знову ж таки, за допомогою об’єднання, а саме – співпраці бджолярів із фермерами», - коментує ситуацію експерт.

За даними А.Ярмака, в США близько 50% прибутку бджолярів складають доходи від надання послуг із запилення плодово-ягідних та овочевих культур, тоді як українські бджолярі взагалі не заробляють на подібних послугах, а промислових пасік у країні майже немає.

«В результаті щорічно від недозапилення ми втрачаємо майже 3 млрд. грн. у плодоовочевому секторі. Більш того, маючи неабиякий потенціал, Україна збирає лише незначний відсоток меду від можливого обсягу, а цю продукцію вже готові купувати закордонні компанії за досить високою ціною. Тож, якщо прислухатися до міжнародного досвіду та поєднати ці два сектори, ми матимемо подвійну вигоду!» - підкреслює експерт.

При цьому А.Ярмак зауважує, що українські фермери вже мають позитивний досвід кооперації, щоправда, вдатися до об’єднання їх змусили певні обставини.

«Я впевнений, що найкраще, що сталося з українським плодоовочевим бізнесом за останні 25 років, – це втрата доступу до російського ринку, адже це змусило нас врешті-решт почати підвищувати ефективність виробництва та якість продукції», - говорить А.Ярмак.

Тему розвитку українського плодоовочевого сектору в умовах російського ембарго продовжив Федір Рибалко, незалежний міжнародний експерт. За його словами, всупереч усім песимістичним настроям учасників ринку, припинення експорту до Росії не стало катастрофою для сектору.

«Якщо ми поглянемо на дані, які наводить офіційна статистика, то побачимо, що в сегменті експорту мало що змінилося. Головним ринком збуту наразі виступає Білорусь, оскільки білоруські покупці не дуже вимогливі до якості, не вимагають сертифікації тощо. Причому важко сказати напевно, який відсоток експортованих у цьому напрямку обсягів справді реалізується на білоруському ринку, а який у подальшому реекспортується до РФ», - каже експерт.

Як зауважили в своїх доповідях Роман Гордій, керівник відділу продажів Уманського тепличного комбінату, та Марія Антонова, керівник проекту ТД «Калинівка», експорт тепличних овочів з України і досі нестабільний і носить скоріш «ситуативний» характер.

«Українські виробники тепличних овочів і досі експортують продукцію з мінімальними вимогами до якості та, як результат, і до себе. Вони діють ситуативно і спекулятивно, продаючи туди, де ціна вища, не дбаючи про довгострокові контракти. Проте ж, ми можемо зробити більше, ми маємо великі можливості, вигідне географічне розташування, і ми повинні використовувати весь свій потенціал. Задля цього комбінатам необхідно робити акцент на системності закордонного постачання, дотримуватися технологій і міжнародних стандартів та замислитися зрештою над сертифікацією. Можемо запевнити з власного досвіду – це цілком можливо!» - каже М.Антонова.

Але в той саме час багато хто з українських виробників уже докладає багато зусиль задля оптимізації своєї роботи. Вони шукають нові ринки збуту, вивчають потреби закордонних та українських споживачів і коригують під них свої плани. Вони адаптуються, розвиваються й об’єднуються, щоб досягти максимального успіху. Ще один із прикладів такого об’єднання навели учасникам конференції Олександр Анісімов, директор компанії «Вітал Трейд», та Денис Сазонов, генеральний директор компанії «Грін Тім».

Компанія «Грін Тім» цілком заслужено вважається одним із новаторів українського плодоовочевого сектору завдяки своєму прагненню розвиватися, змінюватися та покращуватися. Протягом кількох років ця компанія успішно експортує до Великобританії цибулю з доданою вартістю. Ще одним продуктом, яким зацікавилися британські покупці, став гарбуз.

«Проблема полягала в тому, що досвіду експорту гарбуза на такі далекі відстані в України не було. Тож нам як виробникам гофротари було досить цікаво та водночас непросто підібрати оптимальний варіант упаковки. Скажу чесно, були помилки. Але завдяки об’єднанням наших зусиль і зусиль покупця нам вдалося вирішити цю проблему і знайти оптимальне рішення. Покупець надсилав нам фото та звіти, з яких було зрозуміло, в якому стані доїхала продукція, які були проблеми та недоліки. Ми їх враховували і виправляли», - ділиться досвідом О.Анісімов.

Варто зауважити, що саме об’єднання стало причиною появи ще одного відомого цьогорічного тренду – «Кавун із баржі». Про цю подію не писав хіба що ледащий, вона жваво обговорювалася в ЗМІ, стала однією з ТОП-тем у соцмережах. Кавун із баржі мав навіть власні акаунти у Фейсбуці й Інстаграмі, про нього знімали відеоролики та створювали меми. А сталося це завдяки об’єднанню зусиль «Південного експорту», кооперативу «Південний союз», проекту USAID, компанії «Нібулон» і мережі «Сільпо».

«Так, ідею річкової логістики неможна назвати новою. Проте, останні 17 років такий вид транспортування в Україні не використовувався. Тим не менш, ми впевнені, що річкова логістика має для нашої країни величезний потенціал, це дозволяє знизити витрати, розвантажити дороги, оптимізувати експорт, наприклад, до Білорусі. «Кавун із баржі» став справжньою подією, миттєво перетворився на бренд сезону, а може, й стане початком нового розвитку річкової логістики. Очікуємо нові баржі вже наступного літа», - каже Валерія Синенко, комерційний директор ФГ «Олександр О.Синенко».

Більш того, українські фермери приділяють усе більшу увагу органічному виробництву, вважаючи цей сегмент доволі перспективним. Про це, зокрема, йшлося у виступах Сергія Галашевського, директора компанії «Органік Стандарт», і Валентини Лановенко, президента Академії органічного виробництва «Ekogarden». Крім того, учасники конференції обговорили перспективи та тенденції в сегменті переробки овочів і фруктів, розглянули новітні технології вирощування, зберігання та пакування плодоовочевої продукції й обсудили переваги сертифікації виробництва. Так, за словами Ніни Дмитраш, експерта із сертифікації GLOBALG.A.P., поточного року кількість фермерських господарств України, які отримали цей міжнародний сертифікат, суттєво зросла.

Більш того, Україні вдалося суттєво розширити географію експорту плодоовочевої продукції. В 2017 році українськими яблуками ласували навіть мешканці Скандинавії та Індонезії. Україна здійснила справжній прорив у сегменті експорту малини, ввійшовши до трійки найбільших експортерів цієї ягоди до Європи, та має всі шанси стати четвертим постачальником малини в світі! При цьому ще кілька років тому наша країна взагалі не експортувала малину.

Той факт, що український ринок стає все більш цікавим для закордонних компаній, підтверджує і збільшення кількості іноземних учасників на Торговому форумі, який проходив третього дня конференції – 7 грудня. При цьому вони не лише шукали можливості запропонувати свою продукцію українським мережам, а й активно прагнули налагодити співробітництво з українськими виробниками.

Проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти» щиро вдячний усім, хто долучився до нашої події, як в якості партнерів, так і в якості учасників. Ваші зацікавленість у доповідях, жваві дискусії, активні обговорення тем та інтерес до конференції в цілому доводять, що український плодоовочевий бізнес дійсно прагне розвиватися. Ми бажаємо вам у новому році знайти саме тих партнерів, об’єднання з якими принесло б вам і вашим компаньйонам максимум користі, дозволило розширити горизонти та повною мірою реалізувати свій потенціал. Ми, в свою чергу, докладемо максимум зусиль, щоб залишатися вашим надійним інформаційним партнером. Із нетерпінням чекаємо на нові зустрічі на наших подальших заходах!

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Баннер
Баннер
Баннер